Мовні обов’язки українця

Склав митрополит Іларіон (Іван) Огієнко

1. На кожному кроцi й кожної хвилини охороняй честь своєї рiдної мови, як свою власну, бiльше того - як честь своєї нацiї. Хто не береже чести своєї рiдної мови, той пiдкопує основи своєї нації.

2. Розмовляй у родинi своїй тiльки рiдною мовою. Це принесе тобi правдиву насолоду шляхетного почуття сповнення найбiльшого обов’язку щодо свого народу.

3. Хто в родинi своїй розмовляє не рiдною мовою, той стоїть на дорозi до мовного винародовлення - найбiльшого непрощеного грiха проти свого народу.

4. Бережи своє особове iм'я й родове прiзвище в повнiй нацiональнiй формi i нiколи не змiнюй їх на чужi. Найменша тут змiна - то вже крок до винародовлення.

5. Кожний, хто вважає себе свiдомим членом свого народу, мусить пильно навчатися своєї соборної лiтературної мови.

6. Кожний свiдомий член свого народу мусить завжди допомагати всiма приступними йому способами розвитковi культури своєї лiтературної мови.

7. Кожний свiдомий член народу мусить добре розумiти й ширити головне рiдномовне гасло "Для одного народу - одна лiтературна мова й вимова, один правопис".

8. Кожний свiдомий член нацiї мусить добре знати й виконувати рiдномовнi обов'язки свого народу.

9. Де б ти не жив - чи в своїм рiднiм краю, чи на чужинi, - скрiзь завжди мусиш уживати тiльки однієї соборної лiтературної мови й вимови, тiльки одного спiльного правопису, тим ти покажеш, що ти свiдомий син своєї об'єднаної нацiї.

10. Кожний громадянин мусить добре пам'ятати й дiтей своїх того навчати, що наймилiша мова в цiлому свiтi - то мова рiдна.

11. Кожний свiдомий громадянин, живучи серед чужого народу, мусить конче вживати своєї рiдної мови не тiльки вдома, але й скрiзь, де можливо.

12. Кожний свiдомий громадянин мусить щедро пiдтримувати свої нацiональнi перiодичнi й неперiодичнi видання, даючи їм цим самим змогу нормально розвиватися. Добрий стан нацiональних видань - то могутня сила народу й забезпечення розвитку рiдної мови, а висота їх накладу - то ступiнь нацiональної свiдомости народу.

Грузія

Я не люблю писати про політику, але хотів би сказати пару слів, зразу перейду до суті. На очах у нас гибне Російська Імперія, так і не зумів відродитися. Причини цьому доволі прості. Такі поняття як "Корінне населення", "Іновірці", "Висилення емігрантів на батьківщину" - це атрибутика становлення національної державності. Прикладів доволі багато, через це пройшли Латвія, Естонія, наприклад. Проблема в тому що запустивши цей механізм, Росія, ризикує відкрити ящик пандори, адже, на теориторії РФ таких культури, які не попадають під поняття "Корінне населення", "Іновірці", дуже багато. За часів Путіна, крім того були похоронені інші атрибути Імперії, воєнні бази на дальніх рубіжах, НТВ, як останній символ ілюзії "єдності" для радянської (імперської по суті) інтелігєнції. Суперечливий колишній естонський прем'єр Март Лаар, член націоналістичної партії Ісамаалійт, який написав декілька книжок по істрорії Естонії і Росії, лауреат премії Мілтона Фрідмена заїзжав консультувати Путіна з проблемних питань розвитку демократії. До цього він консультував Ірак, а недавно консультував Грузію. Думайте. Спостерігайте як вмирає пуп'янок непереродженої імперії.

Презентації книжок

Дай думаю заїду після роботи на презентацію книжки Покальчука, потренуюся перед завтрішньою "мережевою прозою", заодно подивлюся на "Купідон". Є пару дорослих, але в основному фани від молоді. Цитати Муркамі в записках та інше (я плакав). Я випив кави, написав записку про публічні інтернет щоденники, послухав трохи душевні зваблення складним життям незрілих дітиск, і згадав маму:
- А шо це за книжка ? (мама)
- Та це Покальчук. (я)
- Така розумна людина, знавець латиноамериканської літератури, вчився в Ленінграді, працював в інституті літератури в відділі Затонскього, цапався з Шамотою, а пише таку дурню.
- А які враження від нього ?
- Е... шалапут
- А ви шо знайомі були ?
- Та ж їздили в колгосп разом !
:)
Трохи фактів:
Одна жінка дочка Гончара, друга жінка - француженка, по ліній мами - дід був в Уряді УНР. Його брат займався перевезенням Стуса з Мордовії, хто організатор не пам'ятаю.